За характером рельєфу Чорне море можливо розділити мелководну область (від мису Каліакра до мису Тарханкут) та глибинну (остання частина моря). Перша область сягає максимуму ширини проти Одеси (більше 200км) та представляє собою материкову обмілину, обмежену ізобатами 100-120м та здійснює плавний уклін до центру моря. Вздовж гористих берегів материкова обмілина також розвинена, але значно слабша (іноді всього до 1км).

Материковий схил сягає глибин 2000м. Зазвичай, схил крутіший у верхній частині а у нижній пологий.

Дно глибоководної облаті відрізняється відносно простим рельєфом. Найбільна глабина 2245м лежить під 42 33” п.н.ш. та 34 25” с.д. Середня глибина моря 1271м. Об”єм маси води 537000куб.км.

Г е о л о г і я. В геологічному вцдношенні впадина Чорного моря неоднородна. Мілководна північно-західна частина Чорного моря покриває ділянку платформи з верхнепалеозойською- нижнемезозойською складчатою основою, ця платформа тягнеться через степовий Крим – Добуджу та окоймляє з півдня Російську платформу. Глибоководна частина Чорного моря являє собою величезну западину земної кори з плоским дном та відносно крутими бортами, розташовану в межах альпійської геосинклинальної облаті. Западина ця почала утворюватися у кінці палеогена та продовжувала формуватися у неогене та четвертичному періоді, разом з підняттям оточуючих її гірських хребтів Кавказу, Криму та Малої Азії.

Г р у н т и д н а. Грунти дна Чорного моря утворились в результаті осадження виносів річок, продуктів знищення берегів та органічних залишок з маси води. Крім того, велике значення має хімічний осад карбонату кальція. Далі вони підлягают складним хімічним змінам. Всі грунти можна поділити на три групи:

· прибережні відкладення,

· відкладення материкової обмілини (приблизно на глибині від 20-30 до 150м),

· глибинні відкладення материкового склону та впдини.

К л і м а т. Завдяки невеликим розмірам Чорного моря та його замкненусті климат в значній мірі обумовлен впливом оточуючих просторів суходолу. Його континентальність виявляється у значних коливаннях температури повітря по сезонам року та в неравномірності розподілу осадків.

К о л і р т а п р о з о р і с т ь в о д и. Водні маси Чорного моря складаються з солених середземноморських вод (175кв.км. вна рік), впадаючих природною течією через Босфорський пролив, прісних вод материкового стоку (біля 400кв.м.) та осадків на моверхню моря.

Вода має зелено-синій колір, який з приближенням до берегів стає все більш зеленим та жовто-зеленим.

Донна рослинність складається з водорослей (крупних – до 1,5м, та мікроскопічних) та квіткових рослин, розповсюдженна у прибрежній зоні на мілині, приблизно на глибині до 50м.

Р о с л и н н и й т а т в а р и н н и й с в і т. Органічне життя зосереджене головним чином у поверхневому шарі води . У Чорному морі налічують понад 2000 видів морських організмів. 3 рибних реcypciв (понад 160 видів риб) промислове значения мають хамса, ставрида, шпроти, кефаль, камбала, оселедець, осетрові (6iлyгa, осетер, сев­рюга). У мopiє три види дельфінів (промисел на них заборонено у1966 році). 3 нерибних pecypciв найбільше значення мають водорості (філофора, цистозира, зостера) та безхребетні (мідії, креветки, устриці). Великого значення набуває розвиток аквакультури (зокрема, штучне розведення мідій, форелі), а також акліматизація лосося, окуня, далекосхідної кeфaлi.